Бізнесу дозволили працювати під час жовтої тривоги: що тепер із зарплатою, табелем і простоєм
Постанова КМУ від 04.09.2026 №1092 запровадила диференціацію сигналу «Повітряна тривога» залежно від рівня загрози:
жовтий рівень — дронова загроза;
червоний рівень — ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза.
Головна новація для роботодавців стосується саме жовтого рівня: за певних умов підприємства можуть продовжувати діяльність під час такої тривоги.
Але для бухгалтера одразу виникають інші питання: що робити, якщо підприємство працює, а працівник пішов в укриття? Чи є цей час робочим? Чи потрібно оформляти простій? Як його оплатити та що показати в табелі?
Розбираємо окремо.
Коли бізнес може працювати під час жовтої тривоги
За Постановою №1092 суб’єкти господарювання незалежно від форми власності під час жовтого рівня можуть продовжувати діяльність, якщо у приміщенні, будівлі, споруді або на території є тимчасове чи постійне укриття для персоналу та відвідувачів.
Якщо укриття немає, передбачений тимчасовий перехідний варіант: підприємство може працювати за погодженням із трудовим колективом, але лише до облаштування укриття і не довше трьох місяців з дня набрання чинності постановою.
Форму такого погодження сама Постанова №1092 не визначає. Тому для підприємства безпечніше зафіксувати рішення трудового колективу документально — наприклад, протоколом зборів або іншим локальним документом.
Але тут важливо не змішувати дві різні речі:
дозвіл підприємству провадити діяльність під час жовтого рівня ≠ автоматичний обов’язок кожного працівника залишатися на робочому місці незалежно від обставин.
Постанова №1092 не скасовує вимог законодавства про охорону праці.
Чи може роботодавець вимагати працювати під час жовтої тривоги
Закон «Про охорону праці» прямо передбачає право працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують. Про це працівник має негайно повідомити керівника або роботодавця.
Аналогічний принцип міститься й у КЗпП: роботодавець не має права вимагати виконання роботи, яка становить явну небезпеку для життя працівника.
Тому нову норму правильніше читати так:
Жовтий рівень сам по собі більше не означає, що підприємство обов’язково має припинити господарську діяльність. Але питання безпеки конкретного працівника та можливості виконувати роботу все одно повинно оцінюватися окремо.
І саме від фактичної ситуації залежатиме оплата праці.
Ситуація 1. Підприємство працює, працівник продовжує виконувати роботу
Найпростіший випадок.
Під час жовтого рівня підприємство законно продовжує діяльність, а працівник виконує свої звичайні трудові обов’язки.
У такому разі:
це звичайний робочий час;зарплату нараховуємо у звичайному порядку;простою немає.
У табелі показуємо фактично відпрацьований час.
Сам факт оголошення жовтого рівня не є підставою автоматично зменшувати працівнику зарплату.
Ситуація 2. Працівник перейшов в укриття, але продовжує працювати
Наприклад, бухгалтер бере ноутбук і продовжує роботу з укриття, менеджер відповідає клієнтам, працівник виконує інше завдання, яке реально можна виконувати у безпечному місці.
Держпраці у роз’ясненні щодо перебування працівників в укритті зазначає: якщо під час перебування в укритті працівник зберігає можливість виконувати робочі завдання, підстав для запровадження простою немає, а оплата проводиться на загальних підставах.
Отже:
робота виконується → це робочий час → звичайна зарплата.
Місце, де фізично перебуває працівник, тут не є визначальним. Визначальне — чи виконує він роботу.
Ситуація 3. Працівник перебуває в укритті і працювати не може
Наприклад, продавець залишив торговий зал, виробничий працівник відійшов від обладнання, водій або працівник складу фізично не може виконувати свої функції з укриття.
Східне міжрегіональне управління Держпраці у наданому роз’ясненні зазначає: якщо працівник перебуває в укритті під час повітряної тривоги і не має можливості продовжувати роботу, для нього має бути оформлений простій відповідно до ст. 34 КЗпП.
Стаття 34 КЗпП визначає простій як зупинення роботи через відсутність організаційних або технічних умов, невідворотну силу або інші обставини.
Тобто важливе правило:
Не сама повітряна тривога є простоєм. Простій виникає тоді, коли через відповідні обставини робота фактично зупиняється.
І його потрібно належним чином оформити.
Простій — не автоматично «2/3 окладу»
Стаття 113 КЗпП насправді містить два різні правила.
Звичайний простій не з вини працівника оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Але та сама ст. 113 КЗпП передбачає:
якщо простій виник через виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника або людей, які його оточують, і така ситуація виникла не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
Держпраці також окремо підтверджує існування обох варіантів оплати.
Тому автоматично застосовувати 2/3 до кожного випадку перебування в укритті не варто.
Що має визначити роботодавець
Потрібно встановити:
чи дійсно робота була зупинена;
через які саме обставини;
чи йдеться про виробничу ситуацію, небезпечну для життя або здоров’я;
на який період оголошено простій;
яких працівників він стосується.
Від цього залежатиме і порядок оплати.
Як оформити прості
КЗпП не встановлює спеціальної форми документа саме для «простою через повітряну тривогу».
На практиці доцільно оформити наказ або розпорядження роботодавця, в якому зазначити:
причину простою;
дату та час його початку;
дату/час завершення або порядок визначення завершення;
працівників чи підрозділи, яких він стосується;
порядок оплати часу простою;
порядок перебування працівників під час простою.
Якщо йдеться не про простій всього підприємства або структурного підрозділу, ст. 113 КЗпП також вимагає, щоб працівник повідомив роботодавця або відповідну посадову особу про початок простою.
Тому для бухгалтера одного факту, що «о 14:20 була тривога», недостатньо.
Потрібна інформація, що конкретно відбувалося на підприємстві та в який період робота фактично не виконувалася.
Як показати простій у табелі
Якщо підприємство використовує типову форму №П-5, затверджену наказом Держкомстату від 05.12.2008 №489, час простою позначають літерою «П».
Типова форма №П-5 залишається нормативною основою для табелювання робочого часу.
Якщо простій тривав увесь робочий день, у табелі показуємо простій за відповідну кількість годин.
Якщо лише частину дня — окремо відображаємо:
фактично відпрацьовані години + години простою.
Наприклад:
Час | Що відбувалося | Табель |
09:00–12:00 | працівник працював | 3 год. роботи |
12:00–13:30 | перебував в укритті, роботу виконувати не міг, оформлено простій | 1,5 год. «П» |
13:30–18:00 | продовжив роботу | 4,5 год. роботи |
Тобто жовта тривога не повинна автоматично перетворювати весь день на простій.
Табелюємо фактичну ситуацію.
А якщо працівник сам пішов в укриття, а підприємство продовжило роботу?
Це, мабуть, найскладніша ситуація після Постанови №1092.
Раніше бухгалтеру було простіше логічно пов’язати тривогу із зупиненням діяльності. Тепер підприємство може законно продовжувати працювати під час жовтого рівня.
Але це не означає, що час відсутності працівника можна автоматично визнати прогулом або просто не оплатити.
Потрібно з’ясувати:
чи була реальна небезпека;
чи діяв працівник відповідно до затвердженого підприємством алгоритму безпеки;
чи повідомив керівника;
чи мав можливість продовжити роботу в укритті;
чи було роботодавцем оформлено простій.
Право працівника відмовитися від небезпечної роботи передбачене безпосередньо Законом «Про охорону праці».
Тому саме по собі формулювання «жовтий рівень — підприємству дозволено працювати» ще не дає підстави карати працівника за те, що він скористався укриттям.
Що з червоним рівнем
І тут є ще один нюанс.
Постанова №1092 визначила, що червоний рівень — це ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза.
Але в самій Постанові немає загального правила, за яким усі суб’єкти господарювання при червоному рівні автоматично зобов’язані припинити роботу.
Пряме правило щодо червоного рівня в Постанові окремо передбачено, зокрема, для роботи метрополітену.
Тому не варто переносити правило для транспорту на всіх роботодавців.
Для підприємств необхідно враховувати вимоги цивільного захисту, охорони праці, рішення відповідних органів та власні локальні алгоритми дій під час повітряної тривоги.
Що варто зробити роботодавцю після Постанови №1092
Після появи жовтого і червоного рівнів старої внутрішньої інструкції на кшталт «під час будь-якої повітряної тривоги всі припиняють роботу» може бути недостатньо.
Як рекомендована міра, підприємству переглянути локальний порядок дій і чітко визначити:
що робить підприємство при жовтому рівні;
куди переходять працівники;
хто може продовжувати роботу з укриття;
хто фіксує фактичний час припинення роботи;
хто приймає рішення про простій;
які документи передаються бухгалтерії;
як діє підприємство при червоному рівні.
Це прибере ситуацію, коли наприкінці місяця бухгалтер отримує табель і має самостійно вирішувати, що робити з десятками годин повітряних тривог.
Головне для бухгалтера
Постанова №1092 не запровадила нового виду робочого часу і не встановила нового порядку оплати праці під час повітряної тривоги.
Тому працюємо за фактом:
Ситуація | Оплата |
Працівник виконує роботу | звичайна зарплата |
Працівник працює з укриття | звичайна зарплата |
Робота фактично зупинена і оформлено простій | за правилами ст. 113 КЗпП |
Простій через небезпечну для життя/здоров’я виробничу ситуацію не з вини працівника | середній заробіток за умов ст. 113 КЗпП |
Одна лише наявність сигналу тривоги | сама по собі не визначає спосіб оплати |
Тобто після Постанови №1092 головне питання для бухгалтера звучить вже не
«була тривога чи ні?»,
а:
«Чи виконував працівник роботу і як роботодавець документально оформив період, коли робота не виконувалася?» працювати під час жовтої тривоги
Приклад табелювання, якщо частину робочого дня оформлено як простій
Період | Що відбувалося | Табелювання | Кількість годин |
09:00–11:30 | Працівник виконував роботу | Р | 2,5 |
11:30–13:00 | Повітряна тривога, працівник перебував в укритті та не міг виконувати роботу. Оформлено простій | П | 1,5 |
13:00–14:00 | Обідня перерва | не включається до робочого часу | — |
14:00–18:00 | Працівник продовжив роботу | Р | 4 |
Разом за день | Р — 6,5 год.; П — 1,5 год. | 8 год. |
Р — відпрацьований робочий час.П — простій.
Якщо простій тривав лише частину робочого дня, у табелі окремо відображають фактично відпрацьовані години та години простою. Обідня перерва до робочого часу не включається. Сам факт повітряної тривоги не означає автоматичного простою — він має бути належним чином оформлений роботодавцем.
Нормативна база
Постанова КМУ від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу»
Кодекс законів про працю України — ст. 34, 113 КЗпП України
Наказ Держкомстату від 05.12.2008 №489 — типова форма №П-5 «Табель обліку використання робочого часу».
Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»
Коментарі