Власник перерахував гроші підприємству: внесок, позика чи фіндопомога?
- 9 хвилин тому
- Читати 8 хв
Станом на 23.08.2026
На рахунок ТОВ надійшло 300 000 грн від власника. У призначенні платежу — «поповнення обігових коштів».
Яку проводку робити бухгалтеру?
Насправді це не перше питання, на яке потрібно відповісти. Спочатку слід визначити, на якій правовій підставі гроші потрапили до підприємства і чи повинне підприємство їх повертати.
Фраза «поповнення обігових коштів» описує мету платежу, але сама по собі не робить отриману суму ні внеском до капіталу, ні позикою, ні поворотною фінансовою допомогою.
Тому починати потрібно не з рахунку бухгалтерського обліку, а з документів.
Ситуація: власник перерахував ТОВ 300 000 грн
Бухгалтер отримав банківську виписку:
Платник: учасник ТОВ — фізична особа
Сума: 300 000 грн
Призначення: «Поповнення обігових коштів»
Окремого договору немає. Рішення учасників також немає.
У такій ситуації я б не радила автоматично відображати суму ні як поворотну фінансову допомогу, ні як внесок до капіталу.
Потрібно спочатку з'ясувати намір сторін.
Практичний алгоритм для бухгалтера:
Чи повинне підприємство повернути ці 300 000 грн власнику?
Якщо так — чи передбачена плата за користування грошима?
Якщо повертати гроші не планують — чи це внесок до статутного або додаткового капіталу?
Які рішення та договори існували на момент здійснення операції?
Саме відповіді на ці питання визначають подальше оформлення.
Варіант 1. Внесок до статутного капіталу
Якщо учасники вирішили збільшити статутний капітал ТОВ, кошти можуть бути внесені як додатковий вклад учасника.
Це не просто платіж із відповідним призначенням.
Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів здійснюється за процедурою, передбаченою ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275-VIII. Загальні збори мають прийняти рішення про залучення додаткових вкладів, визначити суму збільшення та запланований розмір статутного капіталу. Після внесення вкладів затверджуються результати їх внесення та новий розмір статутного капіталу.
Тому платіж:
«поповнення обігових коштів»
не варто автоматично визнавати внеском до статутного капіталу, якщо рішення про його збільшення взагалі не приймалося.
Податки
Для підприємства — платника податку на прибуток внесок власника до капіталу не є бухгалтерським доходом: збільшення власного капіталу за рахунок внесків власників виключене з поняття доходу за правилами НП(С)БО.
Для юридичної особи — платника єдиного податку кошти та майно, внесені засновниками або учасниками до статутного капіталу, не включаються до доходу відповідно до п.п. 8 п. 292.11 ПКУ. ДПС підтверджувала цю позицію і в липні 2026 року.
Варіант 2. Внесок до додаткового капіталу без збільшення статутного капіталу
З 27 серпня 2025 року Закон №2275-VIII прямо передбачає можливість створення у ТОВ додаткового капіталу окремо від статутного.
Частина четверта ст. 12 Закону дозволяє передбачити у статуті товариства створення додаткового капіталу за рахунок внесків учасників без зміни номінальної вартості їх часток і без збільшення статутного капіталу. Розмір внеску визначається рішенням загальних зборів.
Практично це означає: якщо учасник хоче профінансувати підприємство і не очікує повернення грошей, уже не обов'язково для цього збільшувати статутний капітал.
Але є важлива умова: можливість створення додаткового капіталу має передбачатися статутом ТОВ.
Тому перед платежем бухгалтеру варто перевірити:
статут → рішення загальних зборів → суму внеску → призначення платежу.
Наприклад, призначення може прямо посилатися на рішення:
«Внесок учасника до додаткового капіталу згідно з рішенням загальних зборів від ___ №___».
Це значно краще, ніж абстрактне «поповнення обігових коштів».
Що з податком на прибуток
ДПС зазначає, що ПКУ не встановлює окремої податкової різниці для внеску до додаткового капіталу без збільшення статутного капіталу. Операція оподатковується виходячи з її відображення у бухгалтерському обліку.
А от для юрособи-єдинника є нюанс
І тут уже не можна механічно переносити правила статутного капіталу.
У 2026 році ДПС прямо роз'яснила: п.п. 8 п. 292.11 ПКУ виключає з доходу єдинника саме внески до статутного капіталу. Якщо ж учасник вносить кошти до додаткового капіталу без зміни статутного капіталу і без обміну на корпоративні права, податкова допускає їх кваліфікацію як безповоротної фінансової допомоги з включенням до доходу юрособи-єдинника.
Тому для платника єдиного податку варіант «просто внесемо до додаткового капіталу» потребує окремої податкової оцінки.
Варіант 3. Позика від власника
Якщо власник дає підприємству гроші тимчасово і підприємство повинне їх повернути, за цивільно-правовою суттю йдеться про позику.
За ст. 1046 ЦКУ позикодавець передає позичальнику гроші, а позичальник зобов'язується повернути таку саму суму. Статті 1047–1049 ЦКУ регулюють форму договору, проценти та порядок повернення позики.
Для суми 300 000 грн договір, звичайно, слід оформлювати письмово.
У ньому варто визначити щонайменше суму, строк та порядок надання коштів, строк їх повернення і умови щодо процентів.
Окрема практична деталь: якщо сторони хочуть саме безпроцентне фінансування, це потрібно прямо зафіксувати у договорі. Стаття 1048 ЦКУ за загальним правилом дає позикодавцеві право на проценти, а якщо їх розмір не встановлений договором — застосовується механізм, передбачений цією статтею.
Тоді чим позика відрізняється від поворотної фінансової допомоги?
Тут часто виникає плутанина.
«Поворотна фінансова допомога» — це насамперед податкове поняття.
П.п. 14.1.257 ПКУ визначає її як кошти, отримані у користування за договором, який:
не передбачає процентів чи іншої плати за користування коштами;і передбачає обов'язкове повернення грошей.
Тобто на практиці:
Умова | Кваліфікація |
Гроші потрібно повернути, процентів немає | договір позики + для цілей ПКУ це поворотна фінансова допомога |
Гроші потрібно повернути і передбачені проценти | позика, але не ПФД у розумінні п.п. 14.1.257 ПКУ |
Гроші повертати не потрібно | це вже не ПФД; потрібно визначати іншу підставу — внесок до капіталу, дарування/безповоротна допомога тощо |
Тому договори з назвою «договір поворотної фінансової допомоги» на практиці використовуються, але цивільно-правову конструкцію такої операції формують насамперед норми ЦКУ про позику.
Як обліковувати ПФД у підприємства
Якщо підприємство отримало від власника короткострокову поворотну фінансову допомогу, отримання грошей формує не дохід, а зобов'язання перед власником.
Для короткострокової ПФД на практиці використовується, зокрема, субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»:
отримання коштів:
Дт 311 — Кт 685;
повернення:
Дт 685 — Кт 311.
Для довгострокового фінансування облік потрібно оцінювати окремо з урахуванням строку зобов'язання та правил НП(С)БО. ДПС підтверджує, що спеціальної податкової різниці щодо отриманої ПФД ПКУ не передбачає: операція й можливі наслідки оцінки довгострокової заборгованості йдуть через бухгалтерський облік.
Для платника податку на прибуток саме отримання і повернення основної суми ПФД за загальним правилом не формує податкового доходу чи витрат.
Якщо підприємство — платник єдиного податку
Тут правило інше.
Юридична особа — платник ЄП третьої групи може не включати отриману ПФД до доходу, якщо поверне її протягом 12 календарних місяців із дня отримання.
Якщо гроші не повернути протягом цих 12 місяців, сума включається до доходу наступного дня після закінчення дванадцятимісячного строку. Це прямо підтверджує актуальна база ЗІР ДПС.
Тобто для юрособи-єдинника строк «12 місяців» потрібно контролювати окремо від строку повернення, встановленого договором.
Що буде при поверненні ПФД власнику-фізособі
Якщо підприємство повертає фізособі основну суму раніше наданої нею ПФД, така сума не включається до її оподатковуваного доходу згідно з п.п. 165.1.31 ПКУ.
Але підприємство відображає повернення у податковому розрахунку.
В актуальній ЗІР ДПС після оновлення форм 2026 року збережена ознака доходу:
«153» — основна сума ПФД, яка повертається фізичній особі.
Варіант 4. Безповоротна фінансова допомога
Якщо власник просто передає підприємству гроші і не очікує їх повернення, але операція при цьому не оформлена як внесок до капіталу, потрібно дуже обережно ставитися до формулювання «допомога».
ПКУ відносить до безповоротної фінансової допомоги, зокрема, кошти, передані платнику податку за договорами дарування, іншими подібними договорами або навіть без укладення таких договорів.
Тому ситуація:
«власник просто перерахував 300 000 грн підприємству, повертати не потрібно, рішень щодо капіталу немає»
суттєво відрізняється від внеску учасника до капіталу.
Особливо критично це для юрособи на єдиному податку, де безповоротне надходження може сформувати оподатковуваний дохід.
Чи достатньо призначення платежу «поповнення обігових коштів»
Ні.
Таке призначення не відповідає на головні питання:
чи потрібно підприємству повернути гроші;коли їх потрібно повернути;чи є проценти;чи є внесок корпоративним;яке рішення приймали учасники.
Банківська виписка підтверджує факт руху грошей, але бухгалтеру потрібно мати документи, які підтверджують економічний та юридичний зміст операції.
Тому краще, щоб призначення платежу посилалося на конкретну підставу.
Наприклад:
для ПФД:
«Поворотна фінансова допомога згідно з договором позики №5 від 20.08.2026, без ПДВ».
для внеску до додаткового капіталу:
«Внесок учасника до додаткового капіталу відповідно до рішення загальних зборів №3 від 20.08.2026».
для внеску до статутного капіталу:
призначення має відповідати прийнятому корпоративному рішенню щодо збільшення статутного капіталу.
А якщо власник одночасно є директором
Це ще один момент, який краще перевірити до підписання договору позики.
Частина третя ст. 238 ЦКУ забороняє представнику вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин у власних інтересах. Тобто ситуація, коли одна фізособа підписує договір:
з одного боку — як позикодавець-фізособа,
а з другого — як директор від імені ТОВ,
створює юридичний ризик.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 у справі №388/339/20, аналізуючи ст. 238 ЦКУ, зазначив: якщо представник вчинив правочин у власних інтересах, це може бути підставою для визнання такого правочину недійсним.
Ця справа не стосувалася ПФД підприємству, але сформульований ВС підхід до ст. 238 варто враховувати при оформленні договору між директором та очолюваним ним ТОВ.
На практиці безпечніше передбачити уповноваження іншої особи на підписання договору від імені товариства та окремо перевірити статут на правила щодо правочинів із заінтересованістю.
Повернімося до наших 300 000 грн
Отже, бухгалтер бачить:
300 000 грн від власника;
призначення — «поповнення обігових коштів»;
договору немає;
рішення учасників немає.
Що робити?
Не починати з проводки.
Спочатку потрібно отримати від власника/керівника відповідь на головне питання:
Чи повинне підприємство повернути ці гроші?
Якщо так — оформлюємо реальну позикову операцію. Якщо користування безпроцентне, вона відповідатиме визначенню ПФД у п.п. 14.1.257 ПКУ.
Якщо ні — з'ясовуємо, чи є підстави оформити внесок до статутного або додаткового капіталу.
Якщо ж корпоративного рішення немає і повертати кошти ніхто не планує, виникає ризик кваліфікації надходження як безповоротної фінансової допомоги.
І лише після визначення реальної підстави бухгалтер формує пакет документів та відображає операцію в обліку.
Документ не повинен створювати іншу історію замість тієї, що фактично відбулася.
Коротко: що перевірити бухгалтеру до прийняття грошей від власника
Питання | Якщо відповідь «так» |
Гроші потрібно повернути? | позика / ПФД |
Передбачені проценти? | процентна позика, не ПФД |
Гроші збільшують статутний капітал? | процедура ст. 18 Закону №2275 |
Вносимо без зміни статутного капіталу? | перевірити можливість додаткового капіталу за ст. 12 Закону №2275 |
Гроші не повертаються і не є внеском до капіталу? | оцінити як безповоротну допомогу та її податкові наслідки |
Підприємство — платник ЄП? | окремо перевірити правила ст. 292 ПКУ |
Головне правило
Не можна спочатку отримати гроші, зробити довільну проводку, а потім вирішувати, що це було.
Спочатку — економічна суть і рішення сторін.
Потім — документи.
І лише після цього — бухгалтерський та податковий облік. власник перерахував гроші підприємству
 «Особисті та корпоративні гроші: як внести, витратити й повернути без податкових помилок» 27.08.2026 розберемо не лише внесення коштів власником, а й повернення фіндопомоги, оплату директором із власної картки, корпоративні картки, підзвіт, дивіденди та ситуації, коли платіж уже проведено неправильно. |
Нормативна база власник перерахував гроші підприємству
Цивільний кодекс України № 435-IV — ст. 238, 1046–1049 (представництво, договір позики, проценти, повернення позики). ЦКУ
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII — ст. 12, 13, 18, 44, 45 (статутний і додатковий капітал, додаткові вклади, значні правочини та правочини із заінтересованістю). Закон № 2275-VIII
Закон України № 4564-IX від 31.07.2025 — зміни щодо можливості створення додаткового капіталу ТОВ без збільшення статутного капіталу. Закон № 4564-IX
Податковий кодекс України № 2755-VI — п.п. 14.1.257, 134.1.1, 165.1.31, п. 292.11 (поворотна/безповоротна фіндопомога, податок на прибуток, ПДФО, правила для юросіб-єдинників). ПКУ
НП(С)БО 15 «Дохід», наказ Мінфіну № 290 від 29.11.1999 — визначення доходу та внески власників. НП(С)БО 15
НП(С)БО 11 «Зобов’язання», наказ Мінфіну № 20 від 31.01.2000 — облік поточних і довгострокових зобов’язань. НП(С)БО 11
Інструкція про застосування Плану рахунків № 291 — бухгалтерський облік внесків, позик та розрахунків із власником. Інструкція № 291
Наказ Мінфіну № 4 від 13.01.2015 — Податковий розрахунок та ознаки доходів, зокрема ознака «153» при поверненні ПФД фізособі. Наказ № 4
Коментарі